Про це свідчать кадри аерозйомки квадрокоптером, отриманої з окупованого Криму Центром журналістських розслідувань.

На відео помітно, що місцями відсутні бетонні плити, якими було викладено русло каналу. Крім того в руслі порослого деревами та кущами каналу помітні звалища відходів. 

Як стверджують в Центрі журналістських розслідувань, судячи з незадовільного технічного стану русла каналу, окупаційна влада не приділяє ніякої уваги для збереження цього гірдротехнічного об’єкту.  Для відновлення його функціонування необхідні будуть значні кошти і капітальні роботи. 

Що відомо

• Станом на 1 червня рівень наповнення водосховищ природного стоку Криму виявився в 2,3 рази нижче, ніж до літа минулого року.

• Окупаційний "голова" Криму Сергій Аксьонов назвав поточний рік одним з найбільш посушливих для півострова за 150 років. Найбільш напружена в цьому році ситуація через відсутність опадів склалася в окупованому Сімферополі.

• За словами Сергія Аксьонова в інтерв'ю телеканалу "Міллет" «Федеральна служба по гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища» в окупованому Криму вирішуватиме проблему нестачі води за допомогою літака, який  «створено спеціально для збільшення кількості опадів».

• Навколо стутусу Північно-Кримського каналу відбувся скандал. Все почалося з ексклюзивного коментаря Суспільному Крим депутата фракції «Голос» Ярослава Юрчишина щодо небезпечного законопроєкту «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», який може відкрити дорогу дніпровській воді до окупованого Криму. «Законопроєкт №2831-1 авторства депутатів від «Слуги народу» виключає з переліку підприємств, які не можна приватизувати, головні артерії, по яких постачалася вода в Крим. Це Управління Північно-Кримського каналу і Управління Головного Каховського магістрального каналу», – сказав Юрчишин в інтерв’ю Суспільному Крим.

• Цей законопроєкт міг дозволити приватизацію Північно-Кримського каналу. Також він мав врегулювати особливості розділення Акціонерного товариства «Українська залізниця» на три частини – на оператора інфраструктури, а також на пасажирського й вантажного перевізників, з подальшим їх акціонуванням, та давав дозвіл на приватизацію решти активів Укрзалізниці. 

• 17 червня 2020 року Верховна Рада не підтримала цей законопроєкт, який передбачав виключення Управління Північно-Кримського каналу із Переліку підприємств, що не підлягають приватизації.

• Верховна Рада ще в жовтні 2019 року скасувала закон «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», тобто він позбувся чинності. Саме на цей закон спирався Юрчищин та інші «слуги народу», що є авторами законопроєкту №2831-1 з такою самою назвою, який містив сумарно лише 218 підприємств, тобто на тісячу підприємств менше, ніж у попередньому скасованому законі. Отже, жодного чинного переліку підприємств, що не підлягають приватизації, з жовтня 2019 року не існує. 

• В українському законодавстві на сьогодні існує як мінімум три норми, що унеможливлюють приватизацію Північно-Кримського каналу. По-перше, це Закон «Про приватизацію державного і комунального майна».(ч. 2 ст. 4  відносить до об’єктів, що не підлягають приватизації, «водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об’єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем». По-друге, у цьому ж Законі за ч.5, ст.4 «Об’єкти державної власності, визначені частиною другою цієї статті, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до "Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"».

• По-третє, Закон "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" " додав до закону «Про приватизацію державного і комунального майна» наступну норму:  «Об’єкти права державної власності, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, не підлягають приватизації до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованих територіях».