ЄСПЛ розгляне 13 скарг України на порушення прав людини в окупованому Криму
Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду по суті тринадцять скарг українського уряду на порушення РФ в окупованому Криму прав людини, відхиливши дві.
Про це йдеться у оприлюдненому рішенні суду.
Суд оголосив прийнятними, без упередження щодо розгляду справи по суті, скарги держави-заявника щодо: передбачуваного існування адміністративної практики насильницьких зникнень і відсутності ефективного розслідування передбачуваного існування такої адміністративної практики в порушення статті 2 Конвенції; передбачуваного існування адміністративної практики жорстокого поводження в порушення статті 3 Конвенції; передбачуваного існування адміністративної практики незаконного затримання в порушення статті 5 Конвенції.
Також прийнята до розгляду скарга на передбачуване існування адміністративної практики поширення законів Російської Федерації на окупований Крим і випливає з цього ефект, що спричинив той факт, що з 27 лютого 2014 року суди в Криму не можуть вважатися “заснованими законом” за змістом статті 6. Конвенції.
Крім того, будуть розглянуті по суті скарги на передбачуване існування адміністративної практики незаконного автоматичного нав’язування російського громадянства як порушення статті 8 Конвенції.
Прийняті до розгляду і скарги на передбачуване існування адміністративної практики придушення неросійських ЗМІ в порушення статті 10 Конвенції; на передбачуване існування адміністративної практики заборони публічних зібрань і демонстрацій підтримки, а також залякування і довільного затримання організаторів демонстрацій в порушення статті 11 Конвенції; передбачуване існування адміністративної практики експропріації майна без компенсації у цивільних осіб і приватних підприємств в порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції.
Суд розгляне і скарги на передбачуване існування адміністративної практики придушення української мови в школах і переслідування україномовних дітей в школі в порушення статті 2 Протоколу. № 1 до Конвенції; на передбачуване наявність адміністративної практики обмеження свободи пересування між Кримом і материковою частиною України в результаті фактичного перетворення (державою-відповідачем) лінії адміністративного кордону в державний кордон (між Україною і Російською Федерацією і Україною)) в порушення статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції і на передбачуване існування адміністративної практики щодо кримських татар в порушення статті 14 Конвенції у сукупності зі статтями 8, 9, 10 і 11 Конвенції.
Що відомо
