Кримськотатарська мова є невід’ємним елементом ідентичності та етнокультурної цілісності Української Нації. Реалізація прав носіїв мови, розвиток мовної самобутності корінних народів гарантується Конституцією України.

Гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави закріплені у заяві Верховної Ради України (Постанова ВРУ від 20 березня 2014 року № 1140-VII).

Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Сьогодні кримськотатарська належить до мов, що знаходяться під серйозною загрозою (severely endangered languages).

"Додаткова небезпека з точки зору збереження і розвитку кримськотатарської мови виникла внаслідок незаконної тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, де проживає переважна більшість носіїв мови", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, чинниками небезпеки є політика окупаційної влади щодо обмеження сфер застосування кримськотатарської мови та виїзд частини носіїв мови на материкову Україну з подальшим дисперсним розселенням, що створює ризики зниження мовного потенціалу.

"З огляду на це існує об’єктивна потреба втілення на рівні державної мовної політики України комплексу заходів щодо ревіталізації та розвитку кримськотатарської мови з врахуванням актуальних обставин, які значною мірою формуються чинником тимчасової окупації Росією АРК і м. Севастополя", - відзначають у відомстві.

«Питання розвитку кримськотатарської мови має два виміри. З одного боку, воно є самодостатнім у тому плані, що мова є унікальною складовою культури. Її збереження і розвиток є самодостатньою метою. Тут перше слово має бути за фахівцями-лінгвістами. Проте, питання розвитку мови ми розглядаємо і в контексті практичних кроків щодо деокупації і реінтеграції Криму. Україна як держава має взяти на себе ініціативу. Щоб навколо цього виникав живий зв'язок з нашими громадянами у Криму», - заявив Віцепрем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

«Протягом місяця ми проводили активні консультації з Меджлісом, з науковцями і освітянами щодо того, з яким колом завдань доведеться працювати. У підсумку є спільне розуміння, що питання розвитку мови є комплексним і потребує докладання зусиль протягом тривалого часу. Наразі воно де-факто належить до компетенції різних відомств, потрібна нормативна основа для міжвідомчої координації. Враховуючи, що на рівні ООН вже ухвалено рішення про Міжнародне десятиліття мов корінних народів (2022-2032 рр.), виникла ідея розробити Стратегію розвитку і популяризації кримськотатарської мови на цей же період», - зазначив Олексій Резніков.

Що відомо

• Мінреінтгерації розпочало збір пропозицій від широкого кола фахівців, серед яких науковці-тюркологи і вчені-мовознавці, викладачі закладів вищої та загальної середньої освіти, представники громадських інституцій, журналісти та мистці.
• Концепцію стратегічного документу планують підготувати до кінця 2020 року.