Кримчани та інгуші: як народи, що потрапили під російську окупацію, відстоюють право на свободу

Анастасія Діденко, Руслан Халапов
·
16:33, 16 січня
Кримчани та інгуші: як народи, що потрапили під російську окупацію,  відстоюють право на свободу
Джерело фото: t.me/komitet_ing

У Стамбулі 7 січня представник Комітету Інгуської Незалежності (КІН) Ахмад Оздо (Оздоєв) разом з інгушськими активістами оголосили про ухвалення Декларації щодо незалежності Інгушетії. Її мета – відновлення суверенітету Інгуської республіки та її підготовка до виходу зі складу РФ.

Комітет Інгуської Незалежності – громадський рух, що створений незалежними представниками інгушської національності, які відстоюють право на свободу та незалежність свого народу. 

Кореспондент Суспільного поспілкувався з представником Комітету Інгуської Незалежності і дізнався, чому саме зараз відновлення незалежності стало актуальним для Інгушетії та що спільного між кримськотатарським й інгушським народами. 

У проголошеній декларації представник Комітету Інгуської незалежності Ахмад Оздо (Оздоєв) заявив, що має намір домогтися визнання геноциду інгушського народу у 1944 році та етнічних чисток, що відбувалися упродовж 1992 року. 

«Ми маємо намір домогтися міжнародного визнання геноциду інгушського народу у 1944 році, а також етнічних чисток 1992 року у Приміському районі. У разі повного розвалу чи переформатування Росії народ Інгушетії залишає за собою право на повернення своїх історичних територій, а також відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної у 1944-57 рр. та 1992 році», – заявив Оздо, коли зачитував Декларацію про незалежність Інгушетії.

Анонімний представник Комітету Інгуської незалежності зазначив, що вони розраховують на підтримку країн, які готові простягнути руку допомоги пригнобленому Інгуському народу.  

«На сьогоднішній день Росія слабшає через розв'язану нею ж нищівну війну. Крім того, весь світ переконався, що Росія — це звір, якого треба зупинити і саме сьогодні світ готовий почути крики народів, які пригнічували всі ці роки», – сказав він.

З початку окупації Росією українського Криму, на півострові на регулярній основі окупаційні силовики розпочали незаконні обшуки та арешти у мусульман. Ворог заборонив навчатися та користуватися кримськотатарською та українською мовами. За будь-який вияв критики чи невдоволення на адресу дій окупаційної влади – можна одразу отримати арешт. 

Подібні правопорушення наразі відчувають на собі інгуші, яким також «пощастило» потрапити під російську репресивну машину. 

«На сьогоднішній день у в'язницях Росії сидять люди, які посміли заперечити владі, що межує з Чечнею. Як мінімум 40 мешканців Інгушетії звинувачено у насильстві проти співробітників правоохоронних органів 27 березня 2019 року. Хтось уже відсидів, хтось досі сидить. Вісім лідерів інгушської опозиції звинувачено в організації насильства, у створенні екстремістської спільноти та участі в ній. Їм надано терміни по 7–8 років. Серед них двоє літніх людей. Заріфа Саутієва, яка висвітлювала перебіг протестів в Інгушетії, також була включена до організаторів екстремістської спільноти і їй дали 7 років позбавлення волі.

Інші журналісти, які стали в опозицію місцевій владі, теж опинилися під прицілом силовиків. Рашида Майсігова зловили, катували, а потім, підкинувши наркотики, засудили до 3 років позбавлення волі за їх зберігання. Щоправда, відсидівши один рік, він вийшов на волю. Правозахисний центр «Меморіал» визнав його політв’язнем. Ізабелла Євлоєва, головний редактор опозиційного сайту «Фортанга.орг», встигла вчасно виїхати з країни. Наразі проти неї завели три кримінальні справи. Очолюваний нею ресурс заблоковано на території РФ. Також зміг вчасно залишити країну головний редактор «Шостого порталу» Ахмед Бузуртанов», – розповів представник. 

За його словами, на відміну від Криму, інгуші не мають офіційної заборони на використання рідної мови, але агресивна культурна експансія сильно вплинула на інгуську мову, а тому вона практично повністю зникла з документообігу та офіційно-ділової практики інгушів й перетворилася суто на мову побутової комунікацій усередині суспільства.

«Можна з упевненістю сказати, що якщо інгуші відразу забудуть свою рідну мову – в їхньому житті нічого кардинально не зміниться. А ось незнання російської – дуже обмежує можливості людини. Тож питання зникнення рідної мови у складі Росії — це питання часу», – сказав він.

Представник комітету зауважив, що інгуші – народ миролюбний, якому історично завжди доводилося більше оборонятися, ніж нападати. 

«Історично інгушам завжди доводилося більше оборонятися, ніж наступати. Тому вежі, в яких жили наші предки – це оборонні споруди з каменю. І тільки люди, що затуманені пропагандою, підтримали вторгнення Росії на територію України. Дякувати Богу, таких виявилося небагато, про що свідчить провалена мобілізація в Інгушетії. Вторгнення з кожним днем послаблює владу, яка втрачає і без того невеликий авторитет, навіть серед своїх прихильників», – пояснив чоловік. 

До того ж, представник комітету розповів, що наразі відомо про 43 загиблих представника інгушського народу, які брали участь у так званій «спецоперації» на боці РФ. 

«Кількість людей, які служили в армії РФ – нам невідома, але за підрахунками «Фортанги», на війні з Україною загинуло не менше 43 жителів Інгушетії.  До нас не раз вже доходили відомості про те, що представники влади обурювалися щодо відсутності належного, на їхню думку, прагнення серед інгушів щодо «захисту інтересів Росії» на території України», – сказали в Комітеті Інгуської Незалежності. 

Кореспонденту Суспільного також розповіли, чому інгушському народу так важлива незалежність та відокремлення від Росії. 

«У гімні Інгушетії прийнятому 1993 року є такі рядки «О Аллах, дай сил Інгушетії бути незалежною!» Це умова нашої релігії, ми не маємо іншого вибору. Це є основою культурного коду. Ми досить довго перебуваємо під окупацією і мали час зрозуміти всі недоліки цього положення», – сказав представник. 

В організації пояснили, що поки, «з міркувань безпеки», вони не можуть розголошувати свої імена, але зауважили, що кожен учасник комітету є представником інгушського народу.