Незважаючи на щоденні зусилля російської влади на захоплених територіях приглушити український спротив, окупанти розуміють, що навряд чи зможуть досягти значних успіхів на полі бою, а тому вирішили розпочати підготовку півострова до контрнаступу ЗСУ, де наразі активно будуються фортифікаційні споруди: зводиться оборонна лінія з траншей, протитанкових пірамід, окопів та мінних полів.

За оцінками екс-командувача військ США в Європі Бена Ходжеса, українські військові зможуть звільнити захоплений Росією Крим вже до кінця 2023 року.

На його думку, у січні Україна вже може переходити до фінального етапу кампанії, мета якої – звільнення українського півострова.

Більшість міжнародних експертів звернули увагу на те, що звільнення правобережжя Херсонщини, стало певним психологічним підйомом для українського населення. Саме тоді ЗСУ отримали найважливішу для себе операційну перевагу, адже усі маршрути до окупованого Криму тепер у зоні досяжності українських військових, що значно прискорює процес деокупації.

Військовий експерт та співголова ГІ «Права справа» Дмитро Снєгирьов у коментарі для Суспільне Крим пояснив, які ж насправді  є переваги у ЗСУ та чи допоможуть росіянам їхні фортифікаційні споруди, які за вказівкою окупаційної влади наразі будуються на півострові задля зупинення українського контрнаступу.

«Зараз під вогневим контролем ЗСУ знаходиться Чонгарський перешийок. Нанесення точкового вогневого ураження по російській колоні наочно засвідчило, що наші військові розпочали так званий каскадний характер деокупації, але не тільки лівого берега Дніпра Херсонської області, але й і Криму. Варто зауважити, що відведення російських військ з Нової Каховки чітко засвідчило, що росіяни розглядають один з можливих сценаріїв – так званий черговий жест «доброї волі»: виведення своїх військ з  території Херсонської області і відведення їх на Кримський півострів. До того ж, вони розглядають як один з можливих варіантів – контрнаступ ЗСУ на Мелітополь. Мелітополь – це фактично ключ  до деокупації не тільки Запоріжжя, але й Херсонської та Кримської території. Через Мелітополь проходить два автошляхи та залізниця, а це транспортний хаб. Відповідно, контроль за Мелітополем дає можливість ЗСУ розчленувати російське угрупування навпіл. Мовиться про так званий сухопутний коридор з окупованих територій Луганської й Донецької областей, а також Запорізького регіону й Криму. Якщо ми беремо під свій контроль цей сухопутний коридор, втрачається будь-який сенс так званої «спецоперації», адже ми захоплюємо не тільки вороже угруповання на Донеччині, але й створюємо передумови для «жесту доброї волі» на території Запорізької й Херсонської областей, бо для ворога втримати позиції буде практично неможливо. Особливо, враховуючи те, що ми і так вже тримаємо під вогневим контролем Чонгарський перешийок. Те, що вони наразі панічно зводять інженерні фортифікаційні споруди на території Криму – це і є свідченням настроїв, які панують серед військового керівництва країни-окупанта», – розповів експерт.

Поведінку Путіна все частіше порівнюють з Адольфом Гітлером, який також до останнього не вірив в поразку своєї армії і навіть тоді, коли Берлін вже було зруйновано бомбардуванням, фюрер не зупинявся й продовжував будувати плани для відплати.

Заступник директора британського Інституту стратегічних досліджень Майкл Кларк у інтерв’ю для ВВС звернув увагу на те, що лідери держав, які вторгаються до інших країн, що розташовані в Євразії – змушені вести бойові дії взимку: війська Гітлера, Наполеона, Сталіна, а на сьогоднішній день армія Путіна – мусять окопуватися і чекати на сприятливі погодні умови.

Лише через 8 років Захід зрозумів, що знаходиться на одному материку з країною-терористом, яка незаконно увійшла на територію іншої держави, а тому сприяють тому, щоб українська армія була краще екіпірована та мотивована у боротьбі з ворогом.

Кларк вважає, що перекидання військ на лівобережжя Херсонщини для вогневого впливу на вразливі російські залізничні та автомобільні сполучення з окупованим півостровом, може стати надто складним процесом. Але експерт зовсім не відкидає варіант ймовірного контрнаступу української армії на Крим.

Начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов також не втрачає оптимістичні настрої та вкотре наголошує на тому, що український Крим буде звільнено влітку 2023 року.

«Крим буде повернуто комбінованим шляхом: і силою, і дипломатією. Але без сили нічого не буде. Наші підрозділи зайдуть туди зі зброєю в руках», – розповів Буданов.

На питання журналістів видання Liga.net. про те, куди краще поїхати у відпустку влітку, Буданов порадив, що в Крим.

«Я пораджу в Крим. Це перлина України, яка давно чекає на українських туристів», – сказав він.

У свою чергу, військовий експерт Дмитро Снєгирьов зазначив, що деокупацію Криму варто розглядати не тільки у військовій площині, але й у політичній.

«Варто розуміти, що деокупація Криму вирішуватиметься не тільки, на жаль, у військовій площині, але й, в першу чергу – у політичній. Наразі країни Заходу побоюються, що внаслідок успішного характеру просування ЗСУ безпосередньо у напрямку Криму, Росія нібито використає сценарій застосування ядерної балістичної зброї», – сказав Снєгирьов.

Видання Washington Post у своєму матеріалі підкреслює, що з початку повномасштабного вторгнення, поставки зброї в Україну пережили чималих змін. Ще в березні адміністрація Байдена надавала мінімальну підтримку українським військовим, які, порівнюючи з армією ворога,  були гірше озброєні і менш чисельні. Але Вашингтон радикально змінив свою позицію і наразі надає ЗСУ зброю не тільки для оборони, але й для активного контрнаступу на захоплені Росією українські території.

«Але початкова операція з забезпечення точно не була передбачена для довготривалого терміну. Виснажливий конфлікт, який продовжується без кінця на горизонті, викрив деякі недоліки американського стратегічного планування для власних битв у майбутньому, а також великі прогалини у військовій промисловості США і НАТО. Запаси багатьох ключових видів озброєння і боєприпасів майже вичерпані. А час очікування у виробництві ракет розтягується на місяці, а в деяких випадках навіть на роки», – зазначає видання.

Якщо навесні все обмежувалося постачанням стрілецької і оборонної зброї, то тепер Україна має можливість отримувати від міжнародних партнерів високоточні системи: Switchblade, HAWKS, HIMARS, NASAMS та Patriot.

«Варто зауважити, що більшість з того, що нам передали США в останньому військово-технічному пакеті – це наступальні види озброєння: артилерійські снаряди калібру 122 мм та 152 мм, що є основою засобів ураження ствольної артилерії, снаряди до систем реактивного залпового вогню БМ-21 «Град» і снаряди для танків, яких нам не вистачало. До того ж, ми отримали протирадіолокаційні ракети, якими ЗСУ успішно «придушили» системи ППО й протиракетну оборону росіян на правому березі Дніпра, що і стало передумовою для успішного характеру деокупації. Цей пакет говорить про те, що нам надали «вудочку» – можливість для проведення наступального характеру ЗСУ. Відповідно, «ловити рибу» будемо вже ми. Безсумнівно, підтримка Заходу є і ця допомога створює передумови для успішного контрнаступу. Коли Володимир Зеленський говорить про те, що 2023 рік стане вирішальним – певні сенси в цьому є. Тому не може бути ніякого скепсису з приводу того, що нам надають виключно оборонну зброю. Останній пакет засвідчив, що є зміна тактики і стратегій щодо надання нам військово-технічної допомоги», – наголосив Дмитро Снєгирьов.

Свіжі супутникові знімки з південного берега Криму повідомляють, що росіяни розглядають усі можливі варіанти контрнаступу ЗСУ, а тому розпочали підготовку до зустрічі з українським десантом.

«Вздовж берега поблизу села Молочне (Сакський район) обладнується мережа мінних загороджень, окопів та траншей», – йдеться у повідомленні.

Водночас, українська розвідка зазначає, що росіяни додатково встановлюють так звані «зуби дракона» (ряди бетонних пірамідок), які використовуються для того, щоб зупиняти просування важкої техніки.

За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, історично Крим нікому не вдавалося загарбати надовго, адже український спротив був настільки потужний, що протягом багатьох років йому доводиться боротися та відстоювати рідну землю, яку ворог століттями намагається вкрасти в українців.

«Український Крим нікому ще не вдавалося утримати захопленим надовго. Згадаємо історію й , відповідно, характер військових кампаній, які відбувалися на півострові: починаючи від власника вдалого прориву українського війська на чолі з полковником Петром Болбочаном, який у 1918 році разом з кримською групою Армії звільнив Крим від більшовиків та пригадаємо часи Української революції під керівництвом Нестора Махна», – пригадує Снєгирьов.

Нагадаємо, восени 1920 року почалася Перекопсько-Чонгарська операція, під час якої Нестор Махно спільно з представниками Червоної армії уклав тимчасовий союз, задля розгрому монархічних сил Петра Врангеля. Відчуваючи недовіру до «червоних», росіянам все ж вдалося об’єднатися з Махном, але одразу після звільнення Криму та перемоги над «білими», більшовики розпочали незаконні переслідування махновців та тотальне знищення кожного представника повстанського руху, які ще донедавна були їхніми союзниками.

Історики підкреслюють, що зрада більшовиків була занадто передбачуваною для махновців, оскільки неможливо уявити, як «червоні» б ділили владу з анархістом Нестором Махном.

Дмитро Снєгирьов зазначає, що наразі росіяни намагаються прорахувати усі можливі кроки український військових у їхньому подальшому контрнаступі на півострів, бо розуміють, що Крим для окупантів – це пастка, з якої вони вже вибратись не зможуть.

«Крим – це повноцінна пастка для росіян. Якщо розглядати можливість проведення сухопутної операції, а саме – деокупацію Мелітополя й Бердянська, то тоді постає питання, що з тилових районів РФ перекинути укріплення окупованими територіями Запорізької та Херсонської області – жодної можливості не буде. Наразі вони перекидають свої війська з Єйська, а конкретніше – паромною переправою Єйськ-Маріуполь. Відповідно, у Маріуполі формуються колони й далі на Мелітополь, Токмак, а далі на Запорізьку, Херсонську області та до окупованого Криму. На момент нанесення превентивних ударів по Кримському мосту, абсолютно все російське угрупування, що зосереджене в Криму – залишиться в пастці. До того ж, можна досягти успішного характеру проведення операції українською стороною в бухті окупованого Севастополя, яка унеможливить як транспортні операції (перекидання додаткових резервів та бронетехніки), так і евакуаційні заходи. Це все пояснюється тим, чому наразі в захопленому Криму панують такі настрої серед окупаційної влади. Зараз росіяни намагаються прорахувати всі можливі сценарії українського контрнаступу на Крим, які йдуть не на користь Росії», – резюмував експерт.

Читайте нас у Telegram