Координаторка «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієва у коментарі для Суспільне Крим розповіла, як змінилася ситуація на окупованому півострові після повномасштабного вторгнення та як кримчани намагаються відстоювати свої права під час незаконних російських мобілізаційних заходів.

За її словами, з 2014 року, коли армія Росії незаконно увійшла на територію українського півострова, кримські татари опинилися під постійним ударом окупаційної влади.

«Кримські татари з 2014 року знаходяться під постійним ударом через те, що окупаційна влада бачить в нашому народі історично – нелояльне населення і через це 80% всіх обшуків та затримань й інших репресивний дій припадають саме на кримських татар. І це незважаючи на те, що дивлячись на соціологію та з погляду на загальний склад населення, кримських татар на окупованому півострові залишилось не більше 20%», – пояснила активістка.

Відомо, що ситуація на півострові після повномасштабного вторгнення Росії на територію України – не поліпшилася, а до того ж, ті статті та переслідування, які регулярно відбувались у Криму по відношенню до кримських татар до 24 лютого, перетворилися для населення у хронічні.  За версією правозахисників, з’явився додатковий вид небезпеки  для кримчан – це антивоєнні настрої та висловлювання проти армії РФ.

«Звичайно, після 24 лютого ситуація не поліпшилася, арешти та судові справи над кримськими татарами продовжуються, а особливо за тими статтями, які для нас стали хронічними, адже вже декілька років окупаційна влада затримує та переслідує населення. До того ж, з’явився другий додатковий вид небезпеки – це статті, пов’язані з антивоєнними висловлюваннями, а також посилення законодавства у цій сфері. Будь-які мирні акції протесту, які направлені на підтримку України та критику російської влади або армії РФ – пов’язані з цілим рядом адміністративних та кримінальних статтей. Нам відомо щонайменше 30 випадків адміністративних справ, які складали на активістів, студентів й на звичайних мешканців Криму, які не погоджувалися з подіями, що наразі відбуваються в Україні та намагалися висловити свою думку стосовно цього. На жаль, маємо вже декілька випадків кримінальних справ за антивоєнні протести та висловлювання», – сказала Зудієва.

Вона зазначила, що на сьогоднішній день продовжується попереднє слідство стосовно справ, які були порушені влітку цього року: по «справі Хізб-ут-Тахрір», за причетність до «добровольчого батальйону імені Номана Челебіджіхана», а також у Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону триває судове слідство та судові процеси щонайменше 12-ти кримінальних справ кримських політв’язнів, деяким з яких найближчим часом «суд» має винести вирок.

«Нещодавно російський прокурор Владислав Кузнєцов попросив ув’язнити на 18 років активіста ГО «Кримська солідарність» кримського татарина з Білогірська, якого заарештували в лютому 2022 року перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Офіційно його заарештували за статтею 205.5 КК. РФ (організація діяльності терористичної організації та участь у ній), але також політичні переслідування активіста пов’язані ще з тим, що Марлен Мустафаєв неодноразово виступав щодо захисту кримських татар, яких раніше заарештовували на території півострова. У 2017 році він виходив на масові пікети, а також брав участь в інших флешмобах та акціях біля будівлі «суду», де вимагав звільнити всіх в’язнів Кремля.

Остання його яскрава акція була під час вироку засудженим по справі «білогорської групи Хізб- ут-Тахрір», де він вийшов перед будівлею «суду» у білій накидці з написом «Не можна виправдовувати репресії», – поділилася координаторка «Кримської солідарності».

Джерело: Лутфіє Зудієва

Лутфіє Зудієва звернула увагу на незаконні мобілізаційні заходи у Криму та підкреслила, що такі події кримські татари переживають вперше у своїй новій історії.

«Їх затягують до лав діючої армії РФ і змушують воювати проти громадян України, враховуючи те, що самі кримські татари і є громадянами України. До того ж, через власні релігійні переконання, багато кримських татар вважають для себе неприйнятною участь у війні і відмовляються від цього різними способами: хтось виїжджає з окупованого Криму, що викликає історичну паралель з тими періодами, коли кримськотатарський народ змушений був мігрувати через репресії радянського режиму. А також багато кримчан залишаються на півострові та шукають шляхи ухилитися від мобілізації», – сказала активістка.

Вона наголосила, що за офіційною інформацією окупаційної влади Криму, всі мобілізаційні заходи вже завершені, але періодично ГО «Кримська солідарність» отримує повідомлення про те, що кримчани продовжують отримувати незаконні повістки, а тому не можна впевнено говорити про те, що мобілізацію в окупованому Криму повністю завершили.

«Найяскравіший випадок, який мені запам’ятався – це відбувалося в одному з районів Криму, де в дім до кримського татарина прийшли з повісткою окупаційні силові органи, після чого з будинку вийшов батько та заявив, що його син нікуди не поїде. На питання «Чому?», він відповів достатньо зрозуміло, що він не хоче відправляти власного сина воювати у складі армії тієї країни, яка колись виселила його батьків з їхньої землі та не має ніякого бажання, щоб його син воював у складі армії тієї країни, яка зараз піддає репресіям його народ, які відбуваються вже на хронічному рівні, через що велика кількість людей знаходяться у колоніях через вигадані обвинувачення, а їхні діти ростуть без батьків», – наголосила Лутфіє Зудієва.

Вона також додала, що у переважній більшості кримські татари продовжують залишатися на території окупованого Криму, адже вони вважають своїм обов’язком зберегти те, на що були витрачені величезні зусилля їхніх батьків, бабусь та дідусів.

«Молоде покоління відчуває відповідальність за це і мають бажання боротися за право існувати на цій землі. Безумовно, люди дуже переживають за можливі бойові дії на території півострова, але вони не збираються масово виїжджати, бо готові боротися за свій дім. Кримчани постійно слідкують за заявами російських, українських та міжнародних політиків. Усі уважно слідкують за дискусіями стосовно того, що Україна планує повернутися на кордони 1991 року, але реагують на це стримано, адже у 2014 році був досвід нерозуміння та розчарування, коли цивільне населення Криму залишилося практично один на один з озброєною армією іншої країни: техніка спокійно виїжджала з Криму, а військові, які мусили захищати населення – також виїхали. Кримчани не можуть зробити прогнози щодо майбутнього, вони мають серйозні підстави для того, щоб довіра до будь-якої із сторін була стриманою», – вважає активістка.

Режим Путіна мало чим відрізняється від ідеології Адольфа Гітлера, адже ксенофобія та боротьба з «неповноцінними народами» триває і у наші дні. Мета Кремля – це знищення всього українського. Задля цього окупаційна влада Криму забороняє слухати українські пісні, дивитися українські фільми та вивчати українську мову.

Російські силовики закривають заклади, де транслювалися українські відеокліпи, переслідують молодят, які у себе на весіллі танцювали під «Гуляночку» та заарештовують кримчан, які вигукують «Слава Україні!».

Лутфіє Зудієва розповіла, як кримчани відстоюють свої права та що наразі окупаційна влада робить для того, щоб викоренити все українське з півострова.

«Найчастіше чути сарказм та сміх стосовно цього, адже, теоретично, окупаційні правоохоронні органи чи спеціалізовані структури мають займатися серйозними питаннями, а в Криму ми зараз маємо змогу побачити справжній рівень їхньої роботи. З іншої сторони, усі ці переслідування за українські пісні – це такий яскравий маркер, який пояснює те, наскільки російська влада намагається придушити настрої на півострові і це вже не звертаючи увагу на серйозні публічні заяви, акції чи журналістські матеріали», – сказала Зудієва.

На думку активістки, пропаганда в окупованому Криму працює так — людина або її частина, або вона стає її мішенню і дискредитує її в очах суспільства.

«Нерідко окупаційна влада звинувачує українських журналістів у спотворенні реальності. Водночас жоден із державних органів не відповідає на письмові звернення, якщо вони виходять із українських редакцій. А те, що вони транслюють у своїх Telegram-каналах чи аккаунтах у соціальних мережах, складно використовувати як коментарі, оскільки робота з цим – це теж частина пропаганди, а не журналістика. Ти не можеш поставити складних питань, які тебе цікавлять, ти просто транслюєш затверджену думку – наприклад, пресреліз ФСБ. І тут постає питання – а чи варто взагалі це робити?», – пояснила координаторка ГО «Кримська солідарність» Лутфіє Зудієва.

Читайте нас у Telegram