Про підсумки саміту розповіли "Українському радіо" голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Марія Мезенцева та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, член Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції ТОТ, національних меншин і міжнаціональних відносин Ахтем Чийгоз.

Мезенцева зазначила, що Хорватія взяла на себе ініціативу запросити проведення не випадково. Хорвати є одним з народів, які дуже розуміють ситуацію в Україні, зважаючи на їхню історію війни з Сербією на початку 90-х років і як вони виборювали свою ідентичність та право існування.

Підсумки саміту та позиція країн-учасників

Вона повідомила, що на саміті підписали декларацію, яка говорить про те, що Крим - це Україна, що не виклає ні в кого жодних заперечень або різнотрактувань.

"Дуже багато спікерів або віцеспікерів парламентів зазначали, що з Криму агресія Росії у 2014-му році почалася, Кримом вона повинна і завершитись. В тому сенсі, що саме незаконні референдуми, які проводилися на територіях чотирьох областей України, зважаючи на досвід березня 2014-го року, проводились в іншому форматі, і є ніким не визнані, окрім Росії, Білорусі та Північної Кореї", - сказала Мезенцева.

На саміті обговорили практичні кроки: що робити далі для того, щоб не існувало безкарності і щоб працювати над конкретними інструментами, про артикулювання міжнародного трибуналу на базі, зокрема формату країн Ради Європи, де працює українська делегація ПАРЄ, що нещодавно закріпили в резолюції.

Читайте також: 80 років світ не бачив такого рівня брутальності: Президент ПА НАТО підтримав Україну у прагненні зберегти демократичні цінності

"Крім того, до цього закликали країни Балтії. Ми як парламентарі будемо напрацювати такі самі рішення по підтримці трибуналу на національних рівнях, як це зробив парламент Нідерландів. Також сьогодні вже лунали виступи з конкретним повторюванням назви Росії як країни з терористичним режимом", - сказала вона.

Компенсаторні механізми є додатковими механізмами, які Україна просуває. Війна Росії проти України стала війною проти безпеки продовольства у всьому світі, блокадою експорту українського зерна до різних країн світу і спричинила енергетичну кризу. Але залежність від російських енергоресурсів не є здоровою і правильною залежністю. Зокрема, Німеччина змогла знизити свою залежність з 42% до 7% і запровадити 63 мільярди євро на субсидію.

У Криму від окупантів страждає екологія. Представник нижньої палати парламенту Японії на саміті заявив, що один 1,1 млрд доларів виділено для партнерів України і для самої держави як стабілізаційний фінансовий механізм.

"Ці два робочі дні стали символом нашої прийдешньої перемоги. Крим залишається українським. Масові насильницькі зникнення, неможливість дітей навчатись кримськотатарською та українською мовами, кількість судових справ щодо надуманих кейсів, які з 24-го лютого пришвидшились і мультиплікувались, і незаконна мобілізація — все це на поверхні. Парламентський саміт Кримської платформи зміг об'єднати майже третину країн світу в опозиції до того, що здійснює Росія", - наголосила Мезенцева.

Також дуже важливим був візит спікерки Конгресу США Ненсі Пелосі.

"Я мала можливість з нею поспілкуватися особисто. Її присутність також була знакова, тому що зараз розкачується, зокрема Росією, тема того, що двопартійна підтримка на фоні виборів США в Конгресі буде розхитуватися і уже вона не двопартійна. Все це спростовують наші американські колеги, доводячи це новими партіями озброєння та додатковою фінансовою допомогою. На різних парламентських асамблеях ці дискусії продовжаться у наступних місяцях", - уточнила українська політикиня.

Читайте також: Український народ б’ється за власну демократію і при цьому він б’ється за демократію всього світу - Пелосі

У свою чергу, Ахтем Чийгоз заявив, що риторика українськиї партнерів змінилася - практично всі їхні виступи були достатньо чіткі та категоричні щодо підтримки українського народу в його боротьбі за свою незалежність та щодо Росії, яку вони вважають ворогом не лише для українців, а й для всього світу і насамперед для Європи.

Також деякі учасники під час виступу закликали притягувати до відповідальності російського диктатора Володимира Путіна та його режим як держави-терориста.

"Зараз українці настільки змінили світогляд наших партнерів, що ПАРЄ ухвалило достатньо жорстку резолюцію, що це держава-терорист. Ми слухали і аплодували представникам парламентів держав, і це дуже важливо. Тому що коли минулого року ми започаткували парламентський вимір Кримської платформи у Верховній Раді України, ми розуміли, що в європейських державах велику роль відіграють парламенти. І коли виступають голови парламентів сьогодні, це дає ворогу відповідь, що в суспільстві більшості європейських держав є стабільність і чітка орієнтація на європейські цінності й норми міжнародного права. І це ще меседж, що до нас ставляться з повагою", - пояснив він.

Як наголосив нардеп, були чутні запрошення, що, крім Хорватії, саміт буде і в інших країнах.

"Але загалом сьогодні більшість сказала, що наступний Кримський саміт будемо проводити в Бахчисараї. Тобто наскільки вони в нас впевнені, що ми визволимо Крим. Нарешті ми розмовляли з партнерами однією мовою", - прокоментував Чийгоз.

Читайте також: Наступний саміт Кримської платформи проводитимемо у Криму - Стефанчук

Про країни, які не є членами Кримської платформи

"Присутність нашої поважної Ненсі Пелосі демонструвала вплив світового значення. Її виступи та чітке оголошення того, що будуть допомагати Україні і нехай ніхто не розраховує, що це тимчасово і що втомились, свідчили про те, що ця різностороння підтримка буде до перемоги. Відсутність деяких держав тимчасова. Світ все більше об'єднується довкола України по таких відповідальних аспектах, як взагалі за майбутнє світу. Це і наша заслуга, і наших військових. Дипломатам треба продовжувати роботу. Але дехто з них казав, що їм стало легше працювати, пояснюючи наші намагання", - сказав заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Закон про статус кримськотатарського народу

Марія Мезенцева заявила, що українська делегація в рамках парламентського представництва продовжить свою роботу в міжфракційному об'єднані "Кримська платформа", працюючи над законом безпосередньо про статус кримськотатарського народу.

"Ми голосували про спеціальний статус корінного народу, що є кримськими татарами. Росія ніяк не може теж по цьому питанню заспокоїтись. Їм треба вчити міжнародне право. Вони називають росіян корінним народом, але корінний народ — це той народ, який має свої автентичні риси, мову культуру, але не має держави. І це саме приклад кримських татар. Росіяни мають свою державу, от нехай знаходяться саме там. Звісно, ми хочемо працювати над тим, щоб не було негативу в тих українців, які перебувають під гнітом Кремля на території півострова. Ми напрацюємо механізми, які забезпечать фільтраційні заходи, які не будуть шкодити тим патріотам, які чекають деокупації і підтримують Україну всі ці 9 років війни Росії проти нас", - зауважила вона.

Читайте також: Цей саміт є посланням, що демократичний світ ніколи не здасться Росії - прем'єр-міністр Хорватії 

Зміни до Конституції щодо статусу Криму як національно-територіальної автономії у складі України

"Це намагання протягом 30 років донести до українців та влади України, що держава Україна зобов'язана виконувати деякі політичні та законодавчі ініціативи щодо кримськотатарського народу. Останнім часом в державі народ України у своїй більшості почав це розуміти і підтримувати. І парламенті зараз так вважає більшість. Тому що протягом цих 8 років був голос кримських татар з Криму не лише на Україну, а й на весь світ, що Крим — це Україна. І віддавати життя за це, позбуватися свободи і знаходитесь в цьому гетто — це заслуговує поваги", - сказав Чийгоз.

Нардеп уточнив, що міжнародне право — це єдине, що може захистити світ рід таких варварів, як Росія. Там чітко сказано, що право народу і право держави — політично і юридично захищати корінні народи.

Читайте також: Крим є єдиною частиною Європи, де тривають чистки за релігійною та етнічною ознакою - Зеленський

"Перший крок ми зробили. Мабуть, хтось думав, що це викличе дисонанс в суспільстві, але не вийшло. Тому що ми знали, що так не буде. Українці поважають себе і будуть поважати кримських татар та наше право. І тому цей закон щодо корінних народів пройшов з конституційною більшістю у Раді", - наголосив він.

За словами Чийгоза, наразі Україна працює над статусом кримськотатарського народу, який визначить правила поведінки держави щодо кримських татар і кримських татар щодо держави.

"Зрозуміло, зараз війна. І зміни до Конституції — це важкий крок. Але його ж треба буде робити. І найголовніше для мене — світ став розуміти, що це брехливий наратив збоку Путіна, що є якийсь кримський народ в Криму, який вирішив приєднатися до гавані. Українці чітко відзначають у своїх поглядах, що Крим — це батьківщина кримськотатарського народу. І українці зобов’язані виконати й обов’язок нації, і зобов’язання держави перед кримськотатарським народом. Ми як кримські татари і ментально, і всім серцем з Україною. Були і будемо", - зауважив він.

Читайте також: У Хорватії відкрилася фотовиставка про російські репресії в окупованому Криму

Читайте нас у Telegram