На сьогоднішній день, людей, які залишились без житла – багато, а доступних квартир – мало. Для цього переселенці та небайдужі громадяни почали пропонувати різноманітні шляхи вирішення проблеми і як альтернативу – надання земельної ділянки для внутрішньо переміщених осіб, задля подальшої розбудови кооперативного житла. 

Про це детально розповів у коментарі Суспільному Крим кримчанин Юрій Власов, якому після окупації півострова довелось покинути рідний дім в українському Криму та виїхати на підконтрольну Україні територію, де зараз він бере активну участь у боротьбі проти російської навали. Власов також продовжує звертати увагу влади на потреби переселенців у власному житлі, акцентуючи на варіантах, що не потребують фінансування з бюджету. Зокрема, він закликає до необхідної комунікації з переселенцями органи влади, у тому числі віцепрем'єр-міністерку — міністерку з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірину Верещук.

Він розповів, що все почалось у 2019 році, коли переселенців було набагато менше. За його словами, чоловік вирішив детальніше розглянути питання житла для переселенців, а тому звернувся до влади з відчуттям того, що на людей, хто залишився без даху над головою – «одягли рожеві окуляри».

«Вважається, що переселенців повинні водити за руку до всіх необхідних органів та максимально доглядати й залишатися небайдужими до їхнього існування. Через відсутність цих пунктів, я почав активно спілкуватись з активістами та з організаціями, що займаються справами щодо переселенців, де згодом, однією з найголовніших проблем виявилось житло», – сказав Юрій Власов. 

На думку активіста, альтернативним варіантом вирішення цієї проблеми є запропонована конкретна земельна ділянка для переселенців, яка може бути у вигляді кооперативного 5-ти поверхового будинку або приватного котеджу. 

«Я особисто зробив звернення через народних депутатів стосовно можливого запропонованого варіанту щодо земельних ділянок, пояснивши, для чого і чому це необхідно. Спочатку лист дійшов до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яке згодом перенаправили до місцевої влади. Потім я звернувся до КМДА, де почали знаходити будь-які причини для відмовок: немає конкретного плану та відсутня інвентаризація земельних ділянок. У КМДА також зауважили, що існує кадастрова земля, але не факт, що вона придатна. Виходить так, що переселенці, які ніколи до цього не мешкали у відповідному регіоні, мусять самі йти та шукати для себе земельну ділянку», – розповів Власов. 

Він зазначив, що на початку минулої осені відбулася нарада з представниками КМДА, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та лідерами громадських організацій, метою якої було підняття питання щодо житла переселенців. 

«Фактично, до кінця року ніяких конкретних дій не відбулось. Через кілька місяців після початку року почалось широкомасштабне вторгнення Росії на територію України і було трохи не до цього. Відповідно, до літа теперішнього року я це питання на підіймав. Зрозуміло, що за час війни кількість внутрішніх переселенців значно зросла. Зараз переважна більшість людей, хто сидить без роботи, могли би направити свої сили на те, щоб розпочати будівництво чогось нового. На сьогоднішній день я можу впевнено говорити про випадки, коли переселенці самі будують собі будинки, адже це виходить набагато дешевше за ті, що будує держава», – зауважив Власов.

До прикладу, він нагадав про випадок у Вінниці, коли після 2014 року вимушені переселенці з Донецька почали добиватися у місцевої влади земельної ділянки для багатоквартирного будинку. І лише 31 січня 2020 року на сесії Вінницької міської ради депутати голосуванням затвердили угоду про соціальне партнерство, що передбачало підтримку Вінницької міської ради.

Тоді за словами місцевої влади, усі питання пов’язані з житлом для переселенців були фактично врегульовані, а тому були відсутні будь-які зовнішні чи внутрішні загрози, які б стали на заваді реалізації цього проєкту. 

«Є така версія, що після звільнення ЗСУ окупованих Росією територій, переселенці матимуть можливість там почати будівництво, але буквально нещодавно я спілкувався з переселенцями з Бучі, Ірпеня, Бородянки, де люди, які виїхали до інших країн, розповіли, що не готові повертатись до рідного регіону, адже психологічно дуже важко знаходитись на деокупованій території, тому вони згодні отримати житло в будь-яких інших містах України. Зрозуміло, що для конкретних людей повинен бути врахований конкретний фактор їхньої соціальної інтеграції», – сказав Власов. 

Він підкреслив, що видача для переселенців ділянки може вважатися не як єдиний можливий варіант, а як альтернатива. За його словами, з’являється дуже багато історій на офіційних сторінках представників української влади про те, як вони допомагають внутрішнім переселенцям з житлом, але насправді, у людей як не було даху над головою, так і не з’явилось. 

«Особисто я би збудував на виданій державою ділянці будинок та забрав би своїх родичів з окупованого Кримського півострова, але, на жаль, зараз мені немає куди їх перевезти», – розповів активіст.

Він наголосив, що незважаючи на війну в країні, по всій Україні активно будують житлові комплекси, які викликають багато питань щодо їхньої законності. 

«Якщо запустили будівництво ЖК, виходить, що інвестори вкладають свої гроші і не бояться. Зараз ризик будівництва є по всій країні, адже ніхто точно не знає, куди ворожа ракета може прилетіти. Ми розуміємо, що будівництво будинку займає певний проміжок часу, але на сьогоднішній день ідеальним кроком для вирішення владою цього питання буде запропонована певній кількості сімей відповідна ділянка під будівництво багатоквартирного будинку. Психологічно людям вже буде легше розуміти, що вони мають на майбутнє ділянку для подальшого власного житла», – зазначив чоловік. 

На думку Юрія, у влади є неймовірне бажання будувати житло для переселенців саме через будівельні компанії, адже так накручується вартість будівництва у десятки разів.

«Я сам переселенець з окупованого Криму і з перших днів війни викопував окопи та постійно їздив на передову. Але в той самий час, допомагаючи країні, на жаль, я не бачу зі сторони влади сильного бажання допомогти таким самим переселенцям, як я», – зауважив він.

Активіст зазначив, що інколи людям просто необхідно потрапляти на тимчасово окуповану Росією територію, щоб спробувати вивезти звідти своїх родичів та знайомих. 

«Неприємність в тому, що є переважна більшість кримського населення, яка має певні проблеми з документами. Ті, хто досі має старий зразок українського паспорта громадянина України – залишається з кримською пропискою. Та проблема постає в тому, що у випадку, якщо щось з цим документом трапиться, практично нереально потім приїхати та вивезти своїх близьких з тимчасово окупованого росіянами Криму», – пояснив вимушений переселенець з окупованого українського півострова. 

За словами Юрія Власова, найголовнішою проблемою на захоплених російськими військовими територіях України є те, що там наших громадян примусово мобілізують до лав армії РФ. 

«Вони 8 років росли в окупації, що змусило їх світогляд сильно змінитись. Якщо зараз вони підуть воювати до того ж самого Херсону – нам доведеться, на жаль, вбивати своїх же людей. Звичайно, комусь вдається уникнути призову, а хтось примусово йде воювати зі зброєю в руках проти свого ж народу. Я не можу їх звинувачувати у всьому, адже за 8 років їх світогляд під впливом російської пропаганди формувався неправильно і потрібен час для того, щоб його змінити. Для цього Україні доведеться вибудовувати певний алгоритм дій, щоб зруйнувати те, до чого привів вплив Кремлівської пропаганди», – резюмував активіст.