Фактично це засідання є третім раундом переговорів із Росією щодо деескалації напруженості довкола і в Україні. Сама Україна вперше бере в цих переговорах участь, адже саміт Росія-США 10 січня і засідання Ради НАТО-РФ українських представників не передбачали. Однак і Штати, і Альянс узгоджували з Україною позиції перед розмовами з росіянами. Більше про очікування та результати зустрічей говорили в програмі “Сьогодні.Головне” з Олесею Яхно - політологом. Загалом, за її словами, результати зустрічей були закономірними і послідовними:

“Я думаю, що напередодні цих зустрічей було зрозуміло, що ті вимоги, які висловлює Росія, не є реалістичними. Всі розуміли, навіть в Росії, що це не реалістичний порядок денний, але все-таки було дуже важливо, щоби на різних рівнях прозвучала чітка позиція про неприйнятність висловлювання таких ультиматумів, а також нав’язування таких позиції з боку РФ для того, аби зняти в майбутньому спекулятивність цієї позиції, коли Росія абсолютно підмінює порядок денний і викривлює картину подаючи це так, ніби це Росії хтось загрожує, це по-перше. А по-друге, Росія намагається повернути нас всіх в часи СРСР і холодної війни, можливо таким чином психологічно бажаючи повернутися в ті реалії, оскільки Росія програла в холодній війні, і таким чином намагаючись нав'язати якийсь новий конфлікт, новий хаос і новий розподіл сфер впливу".

Мета Росії в цих перемовинах є в самому їх факті, адже таким чином вона демонструє себе як потужну та могутню країну, з якою розмовляють і США, і рівні НАТО і на рівні ОБСЄ, додала політог: 

"Росія, принаймні в середині країни, буде показувати для своїх громадян: “Дивіться які ми є значущими”. Але в той же час це все-таки лише ситуативна перемога, тому що безкінечно використовувати цей фактор шантажу і військового тиску буде неможливо, оскільки прозвучала дуже чітка відповідь".

Що ж до певних результатів перемовин, то Олеся Яхно зазначила, що США, ЄС, НАТО і країни західної та східної Європи почали обговорювати безпекову складову і певні зміни в оборонній стратегії:

“Це усвідомлення цих спільних загроз непрогнозованності РФ і необхідності дійсно сформулювати дуже чітку позицію, яка показувала ціну для Росії можливої нової агресії і щоб цю ціну розуміли в тому числі і громадяни Російської Федерації. І в тому числи відповідальність їхньої влади, яка готова пожертвувати економічними інтересами і іншим заради того, щоб показати себе впливовим гравцем і продовжувати нав'язувати політику сили”.

Що ж до позиції в цілому стосовно Росії, то політолог зазначила, що вона стала більш чіткою і передбачає більш жорстку і чітку позицію, якщо Росія вдасться до нового акту агресії, а з іншого боку залишається дипломатичний варіант:

"Але якщо подивитися загалом на реакцію, яку ми чуємо від різних країн, чи вони є членами НАТО чи не є, то ми побачимо, що Росія досягла прямо зворотного ефекту. Україні часто ставлять в приклад позаблоковий статус, є там приклад Фінляндії, але якщо подивитися на заяви, які пролунали, позаблокові країни - Фінляндія, Швеція - почали робити заяви з критикою Росії з тим, щоб не допустити нав'язування,чи  має якась країна права чи не має рухатися до НАТО. Навіть позаблокові країни артикулювати те, що вони хочуть за собою залишити право в якийсь момент стати членом НАТО. І навіть в тій частині, де Росія хотіла нав'язати зменшення присутності НАТО в країнах Балтії і східної Європи, вона теж досягла зворотного ефекту - прозвучало, що якщо буде загроза, НАТО збільшить свою присутність у Східній Європі. А від країн Балтики, від прем'єр-міністра Естонії прозвучало прохання про збільшення присутності НАТО в країнах Балтії”.

Що ж до прогнозів на подальші дії Росії Олеся Яхно сказала, що варто очікувати гібридної поведінки:  

“Власне, коли відбулися перемовини з НАТО і на рівні ОБСЄ Росія продовжувала свій військовий шантаж, коли знову вертольоти з'явилися, інша техніка, Росія сказала, що це навчання і просто так співпало у часі. Оскільки ніякого результату не було досягнуто навіть на рівне НАТО, не було понволено Раду НАТО - Росія, яка припинила свою роботу восени після того, як НАТО вислало 8 російських шпигунів, які маскувалися під дипломатів і після чого Росія сказала, що не бачить сенсу в існувані такої ради, навіть цей майданчик не був відновлений. Варто очікувати продовження гібридної поведінки Росії, що б вони там не казали, що санкції не є болючими і таким чином не можна Росію змусити діяти інакше, все-таки санкції, навіть ті які є, відчутні. А якщо у разі нової військової атаки буде застосований пакет тих санкцій, які обговорюються, то це буде дійсно відчутно. В Росії немає, я думаю, мети підпасти під санкції, але і реально деескалувати ситуацію і говорити в принципі про якусь нормалізацію Росія не буде і нічого не свідчить про те, що Росія хоче такої нормалізації". 

Що ж до впливу всієї ситуації на можливий вступ України до НАТО, або можливе ПДЧ у НАТО, то на це вплине подальша поведінка РФ:

“Якщо Росія поводитиме себе в шантажиському тоні і влаштовуватиме різні гібридні спецоперації - звичайно, це може пришвидшити вступ України або отримання ПДЧ в НАТО. Тому що ось ця межа коли Захід дотримувався позиції, що не треба дратувати агресора РФ, оскільки це може спровокувати більш агресивні дії, поступово стає менш популярною в західному естеблішменті, оскільки він стикнувся сам з різного роду тиском - наприклад, газовий шантаж. І тут якщо просто намагатися йти на якісь поступки, я думаю, що Захід сам переконався, що це не вирішує проблеми а може лише цю проблему перевести на інший рівень і загострити”.

Читайте нас у Telegram